Планети

Січень 2017

 

МеркурійМеркурій переміщується в зворотньому напрямку сузір’ям Стрільця, 8 січня змінюючи рух на прямий. Планета знаходиться на ранковому небі, а видимість її в середніх широтах перевищує півгодини. Західна елонгація Меркурія досягає максимального значення 24 градуси 19 січня, а потім швидка планета починає зближення з Сонцем і до кінця місяця практично завершує ранкову видимість (в середніх широтах). Видимий діаметр швидкої планети протягом місяця змінюється від 10 до 5 кутових секунд при зростаючому блиску від + 3m до -0,2m. Фаза збільшується від 0,0 до 0,8, тобто Меркурій при спостереженні в телескоп має вигляд серпа, який перетворюється до максимальної елонгації на напівдиск, а потім на овал. У травні 2016 року Меркурій пройшов по диску Сонця, а наступне проходження відбудеться 11 листопада 2019 року.

 

ВенераВенера рухається в одному напрямку з Сонцем сузір’ям Водолія до 23 січня, коли перейде до сузір’я Риб, де проведе залишок описуваного періоду. Вечірня Зірка до 12 січня збільшує кутову відстань на схід від Сонця, і в цей день досягне максимальної елонгації, що перевищує 47 градусів (після чого почне зменшуватися). При такій кутовій відстані від денного світила Венеру можна спостерігати неозброєним оком навіть в полуденний час. Увечері планету видно на сутінковому і нічному небі на південно-західній частині горизонту (видимість до 4 годин). Видимий діаметр Венери збільшується від 22 до 31 кут. сек., а фаза зменшується від 0,57 до 0,40 при блиску близько -4,7m. У телескоп спостерігається напівдиск, що перетворюється в протягом місяця в серп.

 

МарсМарс переміщується в одному напрямку з Сонцем сузір’ям Водолія, 19 січня переходячи до сузір’я Риб. 1 січня Марс пройде в 1 кутовий хвилині південніше Нептуна. Планета спостерігається у вечірній час над південно-західним обрієм більше чотирьох годин. Блиск планети знижується від + 0,9m до + 1,1m, а видимий діаметр зменшується від 5,7 до 5,1 кут. сек. Марс поступово віддаляється від Землі, а можливість побачити планету поблизу протистояння з’явиться в наступному році. Деталі на поверхні планети (великі) візуально можна спостерігати в інструмент з діаметром об’єктива від 60 мм, і, крім цього, фотографічним способом з подальшою обробкою на комп’ютері.

 

ЮпітерЮпітер переміщується в одному напрямку з Сонцем сузір’ям Діви (поблизу Спіки). Газовий гігант спостерігається на нічному і ранковому небі, збільшуючи тривалість видимості до восьми годин до кінця описуваного періоду. Кутовий діаметр найбільшої планети Сонячної системи збільшується від 35,5 до 38,9 кут. сек. при блиску близько -2m. Диск планети помітний навіть у бінокль, а в невеликий телескоп на поверхні видно смуги і інші деталі. Чотири великих супутника видно вже в бінокль, а в телескоп в умовах доброї видимості можна спостерігати тіні від супутників на диску планети.

 

СатурнСатурн переміщується в одному напрямку з Сонцем сузір’ям Змієносця. Окільцьовану планету можна знайти на ранковому небі над південно-східним горизонтом, а до кінця місяця її видимість збільшиться майже до двох годин. Блиск планети становить близько + 0,5m при видимому діаметрі, що має значення близько 15,5 кут. сек. У невеликий телескоп можна спостерігати кільце і супутник Титан, а також деякі інші найбільш яскраві супутники. Видимі розміри кільця планети становлять в середньому 40х16 при нахилі до спостерігача 27 градусів.

 

УранУран (5,9m, 3,4) переміщується в одному напрямку з Сонцем сузір’ям Риб (поблизу зірки дзета Psc 5,2m). Планету видно велику частину ночі, вона підіймається досить високо над південним обрієм ближче до опівночі. Уран обертається на боці – це легко виявляється за допомогою бінокля і пошукових карт, а розглядати його диск допоможе телескоп з об’єктивом від 80 мм в діаметрі зі збільшенням понад 80 крат і прозоре небо. Неозброєним оком планету можна побачити в періоди молодиків на темному чистому небі, і така можливість представиться на початку і в кінці місяця. Супутники Урана мають блиск слабше 13m.

 

НептунНептун (7,9m, 2,3) рухається в одному напрямку з Сонцем сузір’ям Водолія поблизу зірки лямбда Aqr (3,7m). Планету видно на нічному і вечірньому небі. Для пошуків планети знадобиться бінокль і зоряні карти, а диск помітний в телескоп з об’єктивом чи дзеркалом від 100 мм в діаметрі зі збільшенням понад 100 крат (при прозорому небі). На самому початку місяця з Нептуном тісно зблизиться Марс. Триває серія покриттів Нептуна Місяцем. Фотографічним шляхом Нептун можна відобразити найпростішим фотоапаратом (навіть нерухомим) з витримкою близько 10 секунд. Супутники Нептуна мають блиск слабкіше 13m.

 

Карликова планета Плутон або плутоїд (+ 14m) знаходиться в сузір’ї Стрільця біля кордону з сузір’ям Змії і Щита (поблизу M25) на відстані 32,29 а.о. від Землі. Для візуальних спостережень Плутона необхідний телескоп з діаметром об’єктива від 250 мм і прозоре небо. До планети направляється апарат “Нові Горизонти”.

 

З комет, видимих в січні, розрахунковий блиск близько 12m і яскравіше будуть мати, принаймні, дві комети: Johnson (C / 2015 V2) і P / Honda-Mrkos-Pajdusakova (45P). Комета P / Honda-Mrkos-Pajdusakova (45P) переміщається сузір’ями Козерога і Водолія. Блиск комети становить близько 8m. Небесна мандрівниця Johnson (C / 2015 V2) рухається сузір’ям Волопаса, маючи блиск близько 11m.

 

Серед астероїдів найяскравішими в січні будуть Веста (6,2m), що досягає протистояння в середині місяця і Церера (8,6m). Веста рухається сузір’ями Рака і Близнюків, а Церера – сузір’ями Кіта і Риб. Всього в січні блиск 10m перевищать шість астероїдів.

 

З відносно яскравих долгоперіодіческіх змінних зірок максимуму блиску в цьому місяці за даними AAVSO досягнуто: X GEM (8,2m) 3 січня, R VUL (8,1m) 4 січня, S SCL (6,7m) 6 січня, U ARI (8 , 1m) 7 січня, R PER (8,7m) 8 січня, S LAC (8,2m) 11 січня, R DEL (8,3m) 15 січня, RS SCO (7,0m) 16 січня, S CAM (8 , 1m) 18 січня, RS VIR (8,1m) 21 січня, RT SGR (7,0m) 23 січня, V CMI (8,7m) 25 січня, S UMA (7,8m) 25 січня, S MIC (9 , 0m) 25 січня, Z CYG (8,7m) 26 січня, S LIB (8,4m) 27 січня, V BOO (7,0m) 29 січня.

 

Серед основних метеорних потоків 3 січня о 14-й годині за всесвітнім часом максимуму дії досягнуть Квадрантиди (ZHR = 120) із сузір’я Волопаса. Місяць в період максимуму цього потоку близький до молодика і не створить перешкод для спостережень Квадрантид.

 

за матеріалами: http://astronet.ru/